Так. Пишу ручкою в книзі. І вам раджу.
18.12.2025 09:45
👍 1
🔁 0
💬 0
📌 0
Так. Пишу ручкою в книзі. І вам раджу.
Просто про мене.
ҐАЛБРЕЙТ. ЛЮДИНА З КЛЕЙМОМ. КОХАННЯ З ПЕРШОЇ (ВОСЬМОЇ) СТОРІНКИ🫀
Або
t.me/open_sklad
Ну чом би й ні, так?
Велкам ту мій телеграм. Буду там купувати книги та ставити їх красиво на поличках. І буду писати тексти, а потім зберігати чернетку і боятися її відкрити. Го, шановні, чекаю на вас😎
Буває напишу речення. І здається воно чудовим. Я його читаю, підправляю, коригую аж доки не впевнюся що воно звичайне, а в серйозніших випадках навіть клішоване!
Герой останнього часу: Ще були звинувачення у незаконному звільненні персоналу з посади на той світ, проте поки Еліашу бракувало доказів.
Оці письменники вони з нами в одній кімнаті? 😑 (Це нормалтно що навколо мене нема письменників які зі мною говорять? Хіба вони маскуються під звичайний людей👀)
Людей сто років тому бентежили ті ж проблеми що й мене сьогодні. Ніщо не нове під цим сонцем🥸
От чорт! Дякую що нагадали!
Там вони і є. Коли я пишу "записки", то маю на увазі 5-20 сторінок з сюжетними замальовками. Мені шкода скидати те все в один файл, бо там воно й знайде свій вічний спокій) А нумеровані я інколи відкриваю та щось звідти цуплю🤷
Підмогильний🫀
Цього разу записка про майстра на всі руки. Типу, чоловік на годину, але "відремонтую ваш флаєр, налагоджу ШІ-помічника, прикручу шасі на місце. Виїзд на будь-які космічні координати. Ремонт поломок всіх рівнів. На решту знешкоджу агресивних ксеноксів. Інтим не пропонувати."
Я тепер нумерую всі свої сюжетні записки. Отак одразу зайдеш і бачиш: наступний файл буде "17". Закінчених рукописів як і раніше ‐ 0, а тут аж 17!
От ніби й мудак герой, але і його не обійшли звичайні людські [письменницькі] страждання)
Хто ж ти? Метр чи сантиметр в своєму житті🧐
Місто, Підмогильний
Якби в кожно ж має бути на полиці)
Вчора жодного прогреса в тексті. А сьогодні день щоб заганятись з цього приводу.
От їду містом і бачу ЙОГО — персонажа. Просто бери і Ctrl+c Ctrl+v на аркуш. Наскільки схибленим автором я є, якщо останній раз потенційний персонаж був аж сфотканий щоб не забути всі ті прикольні детальки?😑
Прочитала фанфік. Надихнулась. Накидала першу сцену фанфіка по фанфіку. 0 днів без чергового сюжету в чернетках
В нотатках за останні 2 роки було знайдено записки до 13 сюжетів. Не тямлю звідки вони там.
Читаю на день 1-2 години, якщо вірити Рорку. Чого Рорк мені не скаже, то це скільки часу я лайкаю книжки які хочу прочитати🦧
Читаю "Не здавайся" Рейнбоу Ровелл. Певно, одинз найкращій янг-едалтов. І реалізація тропу "від ворогів до коханих" теж одна з найкращих. І обкладинка 🫀🫀🫀
Комп для легкодухих! 5 тищ знаків з телефона в обідню перерву — 👌
Коли внутрішній критик скиглить що все погано, вирізати/переписати/викинути, я говорю йому (так-так, говорю, бо потрібно мати не тільки уявних друзій, а й ворогів!): це такий план — написати мерзенний та жалюгідний текст.
Перший абзац (а того шо, чом би й ні):
Маєток Чейкарлтон-холл перейшов у спадок до Алана восени. Я тоді був не у найкращій формі, але якось мусив перейти у спадок разом з маєтком.
Прийшов сюжет в голову: записати коротко та йти далі - ні, розписати га 3000 знаків й почати першу сцену — 👍
Мені допомагає зарплата. Більше зарплати мене надихає лише премія😊
Творчості це теж стосується) Моя муза бере ЗП відчуттям виконаної роботи, головне не замріятись, бо підсвідомість чогось не бачить різниці між гарної уявленою работою та реальною)
Гиги. Вибачте. Або ні.
Аргумент 👍
Третій день пишу діалог. Скіко мона? 🦧 Хто здатен мене зупинити?? Рятуйте! (не мене, текст)