тред

я досі не знаю, як це слово краще перекласти українською, окрім як накрут

треба хоча б після 40 перестати оце "виходити з зони комфорту"

мандражить. колись я може перестану кидати себе в певні ситуації як в холодну воду, але поки тільки так в мене може шось вийти

все частіше почав думати про переведення, але боюсь перевестись в якусь залупу. може хтось може порекомендувати свій підрозділ? основний запит: хочу бачити якусь ефективність від своєї роботи і бажано, шоб робота була на піхоту (нрк, бомбери, фпв)

не те слово

вся ця історія мала щасливий кінець, але в мене тепер постійний фоновий страх за близьких. сиджу читаю книгу і розумію, шо воно нікуди не дівається

бляха, чекаю тих двох галочок як божого спасіння

🫂

другий день на одній каві, бо нахуй нічого не лізе від стресу. якщо він вилізе звідти сьогодні, то відсвяткую завтра все це шаурмою

боже, йобана війна, йобані підари, йобане усе. як же я зараз переймаюсь за швагра, це пиздець

боюсь мене чекає доля гиндика, який думав-думав і в борщ попав

посплю і це пройде, але треба було кудись це виписати. заїбавсь сьогодні

та якщо чесно, зараз такий стан, шо заздрю людям, в яких шось получається. знайте, якщо ви маєте чим похвалитись, то я вам заздрю

я трохи заздрю людям, які примудрилися реалізувати себе в армії, бо трошки на це сподівався, але поки в мене не получається

не дуже мені подобається початок цього тижня звісно, але сам в тому винен

шось як тільки я попав в ту армію, то в мене почалась суцільна смуга пройобів. закражвється думка, шо я не народжений для служби в армії

настрій просто зарядіть мене в панцергаубицю і їбаніть по скупченню ворожого ос. перший в світі розумний снаряд з пригнічувально-депресивною дією

який ви щасливий на фото, одразу видно, що кожен день в армії це свято

зараз би обирав для себе щось низькорівневе типу вбудованого програмування. буде актуальною в мілтесі ну і навряд чи його в найближчі десять років довірять писати штучному інтелекту

ще й Садовий сьогодні рекламує новий реабілітаційний центр Unbroken в Брюховичах. шо цей всесвіт намагається мені сказати?

сьогодні хлопці показали мені де біля нашого бліндажа мінне поле. занотував собі це в голові на випадок того, якщо мені набридне служити

як я ненавиджу росіян за те, що забрали у мене та моїх близьких 3 роки нормального життя. так гірко сьогодні стало за все це

🫂

я став якийсь занадто тонкошкірий. можливо це я просто перестав глушити емоції, але скажу вам чесно, шо нічого не відчувати було простіше

тато чисто мабуть такий: "ага, ось своїх дітей у вас немає, то ось вам тренінг на вередливу шестирічку"

от не повезло людині з тацмінгом, бо я якраз почав читати книжку про внутрішню дитину і там занадто багато згадок про те, шо не я мав би брати відповідальність за фінансове становище моєї сім'ї з підліткового віку

батько ще не знає, але він дуже не вчасно вирішив розіграти карту де він маленька дитина, яка шось хоче, а ми з сестрами йому маємо це забезпечити)

неочевидні проблеми у війську, про які не говорять

поки з психологічної допомоги і підтримки мені доступний тільки ChatGPT, бо як записатись до психолога, коли графік ненормований і постійно живеш з побратимами, які заєбуть підйобами про психолога, якщо дізнаються, я ще не придумав

🥲