«Мій прапор запісяв котик» сповнений іронії, стьобу і сарказму. Лєна описує світ, де хворих дітей водять до «волшебного дєда», який «викатує яйцем», а дівчат народжують, «щоб помощниця була». У ньому старанно приховують родинні таємниці (єврейське походження), бо громада вважає це непрезентабельним.
Інформацію там черпають з російських телеканалів, газет «СПІД-Інфо» чи «Факти». А суспільство від питань «не такої» і «самої умної» героїні відгороджуються фразами «бо ти ж дєвочка», «бо ми всігда так робили», «жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував» і «не жили харашо – не треба й начинать».
У романі Лєна Лягушонкова змальовує своє життя у Станиці Луганській. Видається, що час там зупинився, застрягши чи то у безнадійних радянських декораціях, чи в скрутних 1990-х. Тут немов утворився непробивний мур між сучасністю та новими реаліями.
Веду в медіа рубрику #літтред з уривками книжок на передпродажі. Вчора мали дебют драматургині Лєни Лягушонкової з романом «Мій прапор запісяв котик», який 1 липня вийде в «Урбіно»
Бонусом докинула розмову Сашка Михеда з Шпігельманом на Форум Видавців (так-так,і таке було, в 2023-му).
«Мауса» можна буде побачити ще 24-25 червня. Підіть, це сильно! І Пильнуйте за «Лавою», вони вже дають жару.
m.youtube.com/watch?v=hiqS...
Моє про постановку за коміксом «Маус» Арта Шпіґельмана. І про LavaTheatre для акторів якого ця робота – держіспит. І про комікс та його український дороговказ (знайшла дивовижну підказку в Ярослави Стріхи).
lvivpost.net/kultura/postanovka-maus-yak-ispyt-i-ukrayinskyj-slid-v-komiksi-shpigelmana/
О, Вугільна ;)
