Окрім космічних задач, установка має значення і для земних застосувань, адже подібні методи давно використовують у променевій та іонній терапії. Наступна ESA-FAIR Space Radiation School запланована на 16 серпня — 1 вересня 2026 року, а подання заявок відкрите до 12 квітня 2026 року.
Завдяки симулятору вчені можуть точніше вимірювати дози випромінювання, що впливають як на людські тканини, так і на технічні компоненти. Такі дослідження важливі для підготовки тривалих місій до Місяця та Марса, де рівень опромінення буде значно вищим, ніж на низькій навколоземній орбіті.
Така конструкція дає змогу керовано «розбивати» первинний пучок важких іонів на вторинні фрагменти та змінювати їхню енергію, щоб якомога точніше змоделювати радіаційне середовище далекого космосу тут, на Землі. Проєкт реалізували у співпраці з ESA.
Серце нової системи — комбінація пласких модулюючих панелей і складних модуляторів із тонкими 3D-друкованими шипами.
За межами магнітного поля Землі саме вони становлять одну з головних довготривалих загроз для астронавтів, оскільки можуть пошкоджувати клітини, підвищувати ризик онкологічних і неврологічних порушень, а також виводити з ладу електроніку космічних апаратів.
Йдеться про галактичні космічні промені — потоки високоенергетичних частинок, що прилітають з-за меж Сонячної системи, зокрема з районів вибухів наднових.
Для цього використовується мережа кілець і труб завдовжки в кілька сотень метрів, яка забезпечує швидкість іонних пучків до 270 000 км/с.
У німецькому Дармштадті, в Центрі досліджень важких іонів GSI/FAIR, створили симулятор галактичних космічних променів. Уперше в Європі дослідники розганяють заряджені атоми приблизно до 90% швидкості світла, щоб у лабораторії відтворити повний спектр космічної радіації.
Ключову роль у такій стійкості відіграє скоординована взаємодія між секторами оборони, авіації, енергетики та зв’язку.
spacenews.com/gnss-resilience-is-an-ec...
Сучасні рішення дають змогу безперервно контролювати цілісність GNSS-сигналів, звіряючи їх з альтернативними джерелами даних. Це дозволяє швидко фіксувати аномалії та, за потреби, переходити на резервні джерела.
Саме тому проблеми з GNSS — це вже не лише питання навігації, а й питання стійкості критичної інфраструктури. На цьому тлі дедалі більшої уваги набувають системи виявлення порушень у реальному часі та багаторівнева стійкість.
Вони одночасно допомагають визначати місце розташування об’єкта та забезпечують надточну часову прив’язку, без якої не можуть стабільно працювати багато цифрових та інфраструктурних сервісів.
Особливої ваги це набуває під час великих міжнародних подій, коли зростає концентрація дипломатичної, політичної та безпекової активності. GNSS — це загальна назва супутникових систем позиціонування, навігації та часу, до яких належать, зокрема, GPS, Galileo, GLONASS і BeiDou.
Саме точний час, який вони передають, потрібен для узгодженої роботи енергосистем, мереж зв’язку та фінансових транзакцій. Якщо система покладається лише на супутниковий сигнал, вона стає особливо вразливою до втрати або спотворення цього джерела.
Джерелами проблем можуть бути як природні явища й технічні несправності, так і навмисні втручання, масштаби яких останніми роками лише зростають. GNSS важливі не лише для визначення координат, а й для синхронізації часу.
Однак GNSS мають вразливість: сигнали, що надходять із середньої навколоземної орбіти, є відносно слабкими, тому їх легко порушити, а наслідки таких збоїв можуть бути серйозними.
Сучасне суспільство значною мірою залежить від глобальних навігаційних супутникових систем — GNSS. Вони забезпечують не лише навігацію, а й стабільну роботу авіації, екстрених служб, фінансових сервісів, телекомунікацій, енергомереж та багатьох інших критично важливих систем.
Американський стартап залучив початкове фінансування в розмірі 10 мільйонів доларів для прискорення розроблення апаратів Delphi, які зможуть проводити експерименти на орбіті, повертатися на Землю та повторно вирушати в космос із новим корисним навантаженням. 👇
Lux Aeterna готується до запуску повністю багаторазових супутників 👇
Саме такі системи критично важливі для бортів, що перевозять військово-політичне керівництво, адже дозволяють працювати з інформацією та залишатися на зв’язку навіть під час перельоту.
ArcLight — це система супутникового зв’язку для літаків, яка дає змогу підтримувати широкосмугове підключення в польоті. Вона забезпечує передачу голосу, відео й даних, а також дає змогу зберігати стабільний канал зв’язку на глобальних маршрутах.
Viasat уже давно забезпечує супутниковий зв’язок для урядових літаків США, а ще у 2015 році компанію визначили єдиним можливим постачальником послуг для флоту C-37, оскільки ці літаки були оснащені її пропрієтарним обладнанням ArcLight.
Закупівлю провели за процедурою sole source, тобто в єдиного постачальника. Це означає, що лише одна компанія може виконати вимоги замовника через технічні, графікові або інтеграційні обмеження.
Контракт охоплює підключення для літаків C-37 — військових версій бізнес-джетів Gulfstream, які застосовують для перевезення високопосадовців, зокрема секретаря ВМС США. Ці борти потребують широкосмугового зв’язку для захищених комунікацій, відеоконференцій і доступу до даних під час польоту.
Дворічну угоду, про яку повідомили 10 березня, уклав Комерційний космічний офіс Командування космічних систем США — структура, що відповідає за закупівлі комерційних супутникових послуг для американських військових.
Viasat отримала контракт майже на 14 млн доларів на забезпечення супутникового зв’язку на борту літаків C-37 ВМС США, які використовують для перевезення вищого керівництва.